АБВ
УкрEng
Logo
«П’ята графа» як зброя проти конкурента

Після Другої світової війни становище євреїв у СРСР порівняно з міжвоєнним часом кардинально змінилося. Доти вони сприймалися як «лояльна» меншина, яка не мала якоїсь умовної батьківщини за межами СРСР (щоправда, уже в середині 1930-х їх почали неофіційно витісняти з адміністративної верхівки, залишивши можливості робити кар’єру в академічній і культурній сферах). Проте після проголошення 1948 року Держави Ізраїль партійна верхівка і служби безпеки почали сприймати радянських євреїв, що брали участь у культурному житті, працювали в університетах чи медичних установах, як загрозу. На територіях, які в роки війни перебували під нацистською окупацією, це додатково посилювалося наслідками трьох років ідеологічного пропрацювання місцевого населення прямою антисемітською пропагандою.

Читати більше
Пригадування

Вони колись покинули Україну — напередодні Першої світової війни, між війнами або вже під час перебудови, але все ще називають себе українцями. Вони взяли з собою спогади про гори, гуцульські перекази про лісових духів, рідну мову і створили свою Україну — десь там за океаном — немов альтернативну реальність, яка, можливо, існувала б і в нас, якби ми не перебували довгий час в обіймах імперій. Однак історія не знає умовного способу, тому зараз ми тут, на материковій Україні, намагаємось розібратися з постколоніальною свідомістю і травмами радянського минулого, а вони, українці Канади, пишаються своєю національною належністю і досліджують українську культуру та історію. Разом з вишиванками та скринями їм вдалося вивезти частинку української душі та законсервувати її. Яскравим прикладом може бути збережений український правопис 1920-х років. Утім, повністю ізолюватися від упливів культури іншого континенту не вдалося, тому в Канаді утворився дивний суржик української та англійської мов й іноді канадська українська звучить для нас екзотично.

Читати більше