Ще в ІІІ столітті люди, які прагнули жити аскетично, переселялися в пустелі Єгипту, Сирії та Палестини. На наших землях відомо про монахів-самітників, які проживали в печерах. Вони обмежували себе у відпочинку, їжі та одязі заради одного — любові до Бога. Зрікшись усіх зв’язків і обов’язків, монахи трудилися, щоб утримати себе, і сходилися на молитву в найближчу церкву щонеділі та у свята.

Спадщина міської архітектури України складається переважно з еклектики класичних стилів. Радянський модернізм, який на початку ХХ століття замінив неокласику, залишив по собі контрастні вкраплення на тлі епохи. Періоду незалежності притаманний інклюзивний підхід розбудови, часто безладної та випадкової. Зокрема, під час пошуків втраченої ідентичності поширене прагнення відновити класичні стилі.

Максимально комфортне сучасне житло бізнес-класу за вигідною ціною. Якісне будівництво за всіма новітніми міжнародними стандартами гарантує спокій і впевненість у майбутньому вам і вашій родині. Не варто хвилюватися: купуючи квартиру в нашому ЖК, отримуєте житло з готовим дизайн-проєктом під ключ. Провідні архітектори і дизайнери міста розробили унікальний інтер’єр саме для вас — квартири в стилі PremiumSmartLoft.

Славутич ― останнє місто Радянського Союзу, атомоград, який мав замінити трагічно відому Прип’ять, спустошену внаслідок катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) 26 квітня 1986 року. Так невелике місто з населенням 25 тисяч осіб опинилося в центрі політичних подій останніх років існування СРСР, ставши чи не останньою спробою держави відповісти на глибоку політичну, економічну і соціальну кризу, що прийшла після катастрофи. А залучення архітекторів і будівельників восьми республік СРСР до проєктування і реалізації Славутича ― спробою «скріпити» згасаючу дружбу радянських народів у момент його розпаду.

Вони колись покинули Україну — напередодні Першої світової війни, між війнами або вже під час перебудови, але все ще називають себе українцями. Вони взяли з собою спогади про гори, гуцульські перекази про лісових духів, рідну мову і створили свою Україну — десь там за океаном — немов альтернативну реальність, яка, можливо, існувала б і в нас, якби ми не перебували довгий час в обіймах імперій. Однак історія не знає умовного способу, тому зараз ми тут, на материковій Україні, намагаємось розібратися з постколоніальною свідомістю і травмами радянського минулого, а вони, українці Канади, пишаються своєю національною належністю і досліджують українську культуру та історію. Разом з вишиванками та скринями їм вдалося вивезти частинку української душі та законсервувати її. Яскравим прикладом може бути збережений український правопис 1920-х років. Утім, повністю ізолюватися від упливів культури іншого континенту не вдалося, тому в Канаді утворився дивний суржик української та англійської мов й іноді канадська українська звучить для нас екзотично.