Бароко виникло як відповідь на кризу гармонійності Ренесансу, що на той час уже вичерпала себе. Людині, яка зіткнулася з нескінченністю, з необхідністю освоювати нові простори, потрібна була мова, що виходила за межі жорсткого канону. Але інструментарій бароко виявився також принципово обмеженим, як і інструментарій будь-якого кризового стилю. Відповідно як політичній владі, так і митцям доводилося миритися з мозаїчністю реальності, у якій вони існували і яку збиралися підкорювати.

Архітектура класицизму в Україні первинно створювалася в межах модернізаційного проєкту імперій. З погляду її будівничих, це слугувало доказом наявності цивілізації та реалізацією своєрідної цивілізаційної місії. З іншого боку, така модернізація була по-своєму вигідна не лише імперському центру, а й якоюсь мірою периферії. Однак цей факт не змінює суті й характеру російського класицизму в Україні ― він колоніальний.

Література епохи Відродження починається з «Декамерону» Джованні Боккаччо — історії про те, як десятеро хлопців і дівчат із заможних родин тікають від чуми до заміської садиби та розважають одне одного оповіданнями. Однак «Декамерон» — це втеча не лише від чуми, а й від тогочасного суспільства, яке перебувало в кризовому становищі. Це зображення нового періоду, адже його герої та героїні досить сміливо критикують діячів церкви, на якій базувалося суспільство Середньовіччя.